Енергетичні удари та blackout: як це вплине на ціни в ритейлі
Андрій Жук, голова Асоціації ритейлерів України(RAU.UA)
Російські удари по енергетичній інфраструктурі та пов’язані з ними планові або аварійні відключення електроенергії створюють новий інфляційний ризик. Підприємства змушені витрачати більше на виробництво, зберігання, логістику — тобто на все, що формує кінцеву ціну товару на полиці.
За оцінками Національного банку України та міжнародних аналітичних структур, енергетичні потрясіння — один із чинників, які можуть уповільнити зниження інфляції та створюють додатковий тиск на споживчі ціни.
Як це вплине на ціни на продукти
Насамперед — через три основні канали:
- Зростання собівартості обробки та зберігання.
Переробні підприємства, холодильні склади, хлібопекарні та заводи мають додаткові витрати на генератори, дизель і ремонт обладнання. Це збільшує маржинальну собівартість готових продуктів.
- Логістика та постачання.
Перебої з енергією уповільнюють транспортування та відвантаження, що спричиняє короткочасні дефіцити і локальні сплески цін. WFP та інші міжнародні організації вже попереджають: пошкодження логістичної інфраструктури підвищують ризики доступності продуктів.
- Попит на резервні джерела енергії.
Ціни на генератори, павербанки, акумулятори й лампи вже зростають. Це зміщує споживчі витрати й також впливає на індекс інфляції.
Які товари найбільш чутливі
- Охолоджені та заморожені продукти (м’ясо, риба, молочка) — через ризики втрат і додаткові витрати на автономне зберігання.
- Перероблені продукти (олія, борошно, консерви) — через підвищення витрат на переробку та логістику.
- Свіжі овочі та фрукти — можливі локальні дефіцити у разі збоїв у доставці.
- Товари для автономного живлення (генератори, акумулятори, лампи) — уже демонструють зростання цін.
Ймовірний сценарій для споживача
- Короткостроково (тижні) — можливе локальне подорожчання окремих категорій (передусім охолоджені продукти, заморозка, товари для енергозабезпечення). Ритейлери мають довгострокові договори з виробниками і дистриб'юторами, в рамках цих контрактів є фіксовані ціни на постачання. Завдяки цим довгостроковим контрактам є можливість не підвищувати ціни у короткі строки і тримати їх.
- Середньостроково (зима) — збереження тиску на ціни через зростання операційних витрат та логістичні ризики. Якщо удари по енергосистемі триватимуть, процес уповільнення інфляції може сповільнитися.
Як реагує ритейл і чи може стримати ціни
Більші мережі вже підготувалися до зими: запаслися товарами, інвестували в автономне живлення для ключових торгових точок, розширили асортимент товарів для підготовки до blackout.
Контролюючі органи публічно закликали бізнес не спекулювати на підвищеному попиті на генератори та подібне обладнання.
Інструменти, які допомагають ритейлу тримати ціни:
- Використання запасів безпеки — щоб уникнути різких підвищень цін (але це лише тимчасовий захід).
- Зниження маржі на соціально важливих товарах, щоб зберегти клієнтський трафік.
- Оптимізація логістики та централізовані закупівлі для отримання оптових знижок.
- Промоакції та програми лояльності, які компенсують споживачам частину витрат.
- Диверсифікація постачальників, зокрема — залучення локальних виробників.
Наскільки це ефективно
Короткостроково — досить ефективно. Ритейлери можуть згладжувати коливання за рахунок запасів і гнучкої маржі.
Однак якщо відключення стануть регулярними та тривалими, ці механізми вичерпаються: зростатимуть витрати на паливо, логістику, оренду автономних потужностей. У такому разі ці витрати неминуче перекладатимуться на кінцеву ціну.
Енергетичні удари РФ створюють додатковий інфляційний тиск через подорожчання зберігання, логістики та виробництва. Найвразливіші категорії — продукти, що потребують холоду, та товари для автономного живлення.
Український ритейл, як і минулої зими, демонструє гнучкість і готовність реагувати: формує запаси, інвестує в автономність і намагається мінімізувати ціновий удар по споживачу.