Виклики та нові можливості для розвитку мікро-, малого і середнього підприємництва

У столиці пройшов представницький форум, присвячений обговоренню актуальних проблем та перспектив розвитку мікро-, малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану. Захід було організовано Українською Радою Бізнесу та ПРООН, в межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об'єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні», який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії.

Форум зібрав представників влади, міжнародних партнерів, бізнес-асоціацій та експертного середовища для конструктивного діалогу щодо створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні.

Олена Шуляк, голова партії Слуга народу, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, окреслила п'ять ключових напрямків, за якими держава повинна рухатися для покращення умов ведення бізнесу: регуляторне середовище, розвиток інфраструктури, збереження людського капіталу, доступ до фінансів та відновлення постраждалого від війни бізнесу.

Вона наголосила на важливості цифровізації як механізму справжньої дерегуляції, що усуває людський фактор та корупційні ризики. Особливу увагу приділила проблемі дитячих садочків з бомбосховищами, яка унеможливлює вихід жінок на роботу, та повідомила про роботу Ради коаліції, де керівники комітетів щотижня зустрічаються з урядом для розв'язання проблем бізнесу. 

Олександр Циборт, заступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, представив конкретні законодавчі ініціативи Міністерства щодо дерегуляції. Він повідомив про підготовку законопроекту про скасування 63 застарілих інструментів державного регулювання та перехід більшості ліцензій і дозволів на декларативний принцип. Циборт розповів про впровадження штучного інтелекту для автоматизації видачі ліцензій, що зменшує бюрократію та корупційні ризики. 

Окрему увагу приділив реформі ринку праці через систему «Обрій», запуск MVP-версії якої запланований на кінець року в додатку «Дія». За його словами, понад 5 тисяч бізнесів уже скористалися цифровим вікном для подачі заявок, що значно прискорило процеси.

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, порушив принципове питання про відновлення прозорих конкурсів на державну службу та необхідність участі українських фахівців і представників бізнесу у конкурсних комісіях. Катамадзе наголосив на важливості уникнення законів, які «розколюють суспільство», та закликав до прозорості в кадровій політиці державних органів. У відповідь Олена Шуляк повідомила, що законопроект №13478-1 уже пройшов Комітет і спрямований до погоджувальної ради для включення до порядку денного.

Ростислав Коробка, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, детально розповів про специфіку роботи ТПП у воєнний час, зокрема щодо видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини. Він пояснив, що війна сама по собі не є форс-мажором за законом, тому кожен випадок розглядається індивідуально, особливо для підприємств на прифронтових територіях. 

Пан Коробка звернув увагу на проблему руйнування логістичних шляхів, що призводить до неможливості виконання контрактів та накладення штрафів на підприємців. Він закликав бізнес звертатися безпосередньо до центрального офісу ТПП у складних ситуаціях та наголосив на важливості визнання підприємств критично важливими для збереження кадрів.

Ганна Стрикун, голова Національної платформи МСБ, амбасадорка Альянсу БО, презентувала Альянс членських бізнес-об'єднань ММСП та порушила питання цифровізації комунікації між бізнесом та владою. Вона звернулася з конкретним запитом до Олександра Циборта про створення цифрової канцелярії для бізнес-об'єднань, оскільки зараз листи потрібно надсилати поштою згідно застарілих інструкцій. Стрикун наголосила, що звернення від спілки має більшу вагу, ніж від окремої фізичної особи, адже за ним стоять сотні підприємців з різних регіонів. Циборт пообіцяв внести це питання у перелік доопрацювань платформи «Пульс» та запропонував використовувати дерегуляційний дешборд для відстеження статусу звернень.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, порушив питання ефективності програми «Кешбек на українське», яка є дискримінаційною, бо не поширюється на малий бізнес. Він запропонував розглянути можливість трансформації програми і розширення її і на ССО, або перерозподілу коштів на більш пріоритетні напрямки, зокрема програму Е-Відновлення.

Пан Гетман також представив результати моніторингу реалізації Стратегії МСБ та визначив ключові нереалізовані кроки, включаючи реформування системи державного нагляду, забезпечення прозорості кадрової політики БЕБ і ДПС, удосконалення системи публічних закупівель.

Надія Лисецька, засновниця Української платформи «Жінки в бізнесі», наголосила на трьох критично важливих проблемах для розвитку економіки. 

• По-перше, відсутність механізмів компенсації для бізнесів, зруйнованих внаслідок ворожих атак на відносно мирних територіях, що призводить до еміграції підприємців. 
• По-друге, повна відсутність міграційної політики в Україні, що створює проблеми з кадрами для підприємств. 
• По-третє, недоступність фінансування, без якого український бізнес не зможе конкурувати з європейськими компаніями під час відбудови.

Пані Лисецька закликала залучати до діалогу регіональні об'єднання, та звернула увагу на дедалі більшу роль жінок-підприємниць, які змушені вести бізнес після загибелі чоловіків на фронті.

Юлія Рижкова, керівниця Комітету інновацій Українського кластерного альянсу, повідомила про розробку концепції кластерного розвитку спільно з Міністерством економіки, яка має бути прийнята до кінця року. Рижкова також презентувала проєкт Cluster for Regions, в рамках якого вже прийняті програми кластерного розвитку в Сумській та Одеській областях, а ще чотири регіони очікують на затвердження таких програм. Вона наголосила, що кластери є одним з основних інструментів регіонального розвитку та створення інновацій в країнах ЄС, і Україна має активно розвивати цей напрямок.

Олександр Чумак, член Української Ради Бізнесу та президент Асоціації приватних роботодавців, представник Харкова, презентував специфічні потреби прифронтових регіонів. Він продемонстрував наслідки обстрілу 22 жовтня, коли постраждав офісний простір Evolution Business Park, де працюють понад 15 компаній, і це вже четвертий раз відновлення цього приміщення. 

Пан Чумак запропонував конкретні рішення: збільшення грантів «Власна справа» для прифронтових регіонів у три рази (до 1,5 млн грн), компенсацію заробітної плати персоналу постраждалих підприємств, компенсацію за зруйноване майно, бронювання для персоналу ФОПів. Він наголосив: «Ми б хотіли, щоб ніяких рішень щодо бізнесу на прифронтових регіонах не узгоджувалось без участі цього ж бізнесу».

Надія Бедричук, виконавча директорка Української асоціації прямого продажу, звернула увагу на настрої мікробізнесу та ФОПів, серед яких поширені вигорання та апатія. Вона відзначила парадокс: найохочіше працювати як приватні підприємці хочуть саме жителі прифронтових територій, які бачать у бізнесі стабільність серед щоденних загроз. 

Пані Бедричук закликала владу забезпечити стабільність умов роботи для спрощенців щонайменше на 3-5 років, оскільки щорічні дискусії про підвищення лімітів або ускладнення умов лякають понад мільйон ФОПів. Вона навела статистику, що ФОПи 3-ї групи фактично сплачують 8% податків на оборот мільйон гривень, що більше, ніж податкове навантаження багатьох компаній з «Клубу білого бізнесу».

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, порушив проблеми підприємців, які опинилися на окупованих територіях або постраждали від обстрілів. Він звернув увагу на абсурдність трудового законодавства: підприємець не може звільнити працівників з окупованої території, бо немає зв'язку, але має забезпечити їх роботою; фермери на території активних бойових дій зобов'язані забезпечити «безпечні умови праці». 

Пан Соколов також критикував податкову практику, коли банк прощає 70% боргу постраждалому підприємцю, а податкова вимагає сплатити 20-25% з прощеної суми. Він закликав змінити законодавство так, щоб його фізично можна було виконати.

Олена Лоєнко, заступниця директора харківського IT-кластера, представила платформу взаємодії технологічних бізнес-об'єднань та наголосила на недооціненості людського капіталу. Лоєнко звернула увагу на три критичні потреби: доступ до якісної освіти та освітніх закладів на прифронтових територіях, підтримка цифровізації та цифрової трансформації бізнесу через європейські хаби (єдіхи), створення безпечних освітніх просторів. Вона розповіла про проєкт підземного індустріального парку в Харкові та закликала державу визначитися з позицією щодо того, чи бізнес «йде під землю», чи отримує компенсації за відновлення.

Богдан Мосунов, керівник об'єднання 4-Business, представив позицію сумського бізнесу та порівняв прифронтовий бізнес з паралімпійцем, який змагається на рівних умовах на Олімпіаді. Він представив конкретні пропозиції: зниження ставки спрощеної системи до 2%, можливість добровільної сплати ЄСВ, звільнення податку на прибуток при реінвестиції, підвищення порогу реєстрації платником ПДВ до 10 млн грн. 

Пан Мосунов звернув увагу на проблему оподаткування міжнародної грантової допомоги: бізнес отримує обладнання на 1 млн грн, але має заплатити 230 тис. грн податків, хоча все було зруйновано. Він також наголосив на відсутності можливості бронювання для ФОПів та завищених коефіцієнтах для критично важливих підприємств у Сумській області.

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен в Україні, зауважив, що в роботі Державної податкової служби України та Бюро економічної безпеки України є значні покращення, але їхня робота ще далека від ідеалу. Він наголосив, що в органів державної влади є свій характерний «діалог» з бізнесом, який потрібно модернізувати та зробити синхронізованим. Ващук закликав до подальшого вдосконалення взаємодії між органами контролю та підприємцями.

Хаген Еттнер, директор програми #ReACT4UA, розповів про роботу Альянсу малих і середніх підприємств, створеного на конференції з відновлення України в Берліні 2024 року. Він повідомив, що Альянс об'єднує понад 50 міжнародних партнерів, які підтримують розвиток МСП в Україні. 

За півтора роки роботи вдалося створити повну картографію всіх 86 видів діяльності з підтримки МСП, щоб уникнути дублювання та знайти розриви. Еттнер наголосив, що завдяки стратегії МСП міжнародні партнери почали більш серйозно ставитися до підтримки сектора, орієнтуючись на урядові пріоритети. Він рекомендував використовувати структуру стратегії для організації діалогу між приватним сектором та урядом, оскільки це дозволяє структурувати дискусії та отримувати конкретний зворотний зв'язок.

Галина Третьякова, голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, презентувала декілька ключових законодавчих ініціатив Комітету з питань соцполітики. 

• Перший – законопроект №13180-д про працевлаштування ветеранів, який спрощує процедури працевлаштування для державної служби та запровадити механізм державного субсидування частини заробітної плати ветеранів до 20 тис. грн на місяць, у разі їхнього працевлаштування на строк до двох років, тим самим забезпечуючи системну підтримку осіб після звільнення з військової служби 
• Другий – законопроект №14141 про цифровізацію трудових відносин, що дозволить укладати договори дистанційно за допомогою електронного цифрового підпису. 
• Третій – законопроект про ознаки трудових відносин №13507, який розроблявся разом з УРБ та аналітичними центрами для боротьби зі схемами «ФОП замість найму» та спрощення адміністрування сумлінного бізнесу. 

Пані Третьякова також розповіла про підготовку нової редакції закону про оплату праці з нормами щодо гендерних розривів в оплаті праці  та про проблему заниженої мінімальної зарплати, яка має становити близько 10 тис. грн відповідно до закону. Вона запросила представників бізнесу до обговорення законопроекту №13532 про материнство, який передбачає 50 тис. грн одразу після народження дитини, 7 тис. грн щомісяця у перший рік та 8 тис. грн другий-третій роки за умови повернення матері на роботу.

Максим Борода, керівник проєктів ПРООН в Україні, розповів про триступеневу підтримку МСБ через програму. Перший рівень – безпосередня підтримка підприємців через платформу «Стійкого бізнесу», яка включає академію з навчальними програмами та акселератор з консалтингом і грантами. Другий рівень – розбудова екосистеми підтримки бізнесу через фізичну інфраструктуру (177 пунктів підтримки підприємництва на базі ЦНАПів, 13 офісів «Дія.Бізнес», хаби сійкого бізнесу) та підтримку бізнес-об'єднань. Третій рівень – допомога уряду у формуванні політик, зокрема розробка стратегії МСБ та експортної стратегії. Борода навів важливу статистику: якщо до повномасштабного вторгнення лише 8-9% підприємців були членами бізнес-об'єднань, то зараз цей показник становить 25-30%, що наближається до європейського рівня.

Володимир Дубровський, експерт CASE-Україна, представив дослідження схем ухилення від податків, яке виконане за сприяння ПРООН в Україні та фінансової підтримки уряду Швейцарії у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні». Пан Володимир детально пояснив логіку законопроекту №13507 про ознаки трудових відносин. За його оцінками, схема «ФОП замість найму» коштує бюджету близько 12-14 млрд грн на рік. Дубровський наголосив, що цей законопроект не конкурує з критеріями МОП, а має іншу мету: відрізнити справжній аутсорсинг від псевдо-аутсорсингу. Ключовий критерій: якщо на місце ФОПа можна підставити юридичну особу, це справжній аутсорс. Проєкт підтримали як представники малого бізнесу, які хочуть зберегти спрощену систему, так і профільні асоціації (зокрема IT), які не хочуть зловживань. Дубровський підкреслив революційність підходу, який влаштував обидві сторони та може допомогти зберегти спрощену систему оподаткування.

Представник IT-асоціації підтримав законопроект про ознаки трудових відносин, зокрема наявність 7 з 9 ознак для визнання трудових відносин та судовий механізм, що запобігає довільному трактуванню. Водночас він висловив критичне зауваження: необхідно виключити гіг-контракторів з дії цього законопроекту, оскільки ГІГ - це легітимний вид взаємодії в IT-секторі. 

Він також прокоментував проєкт трудового кодексу від Мінекономіки, де пропонується, щоб три з восьми ознак визначали трудові відносини, назвавши це загрозою для галузі. Спікер закликав враховувати соціально-економічні процеси в країні та необхідність збереження кадрів, створюючи належні умови для роботи спеціалістів.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, підтримав законопроект про ознаки трудових відносин, назвавши його інструментом для влади, щоб відрізнити справжніх ФОП від псевдо-ФОП. Він наголосив, що проєкт впорядковує судову практику, яка зараз коливається «50 на 50», вводячи чітке правило «7 з 9 ознак», що прибирає дискрецію. 

Пан Емельдеш відзначив, що проєкт захищає малий бізнес від звинувачень у «схематозі» та запросив критиків до відкритої дискусії для обговорення кожного зауваження. Він підкреслив, що існує судова практика використання всіх цих критеріїв, але суди застосовують їх безсистемно.

Наталія Карпенчук-Конопацька, президентка Жіночої ділової палати України, представила спільні з аналітичним центром Achillor пропозиції щодо модернізації трудового законодавства для забезпечення гендерної рівності. Вона відзначила, що 83% населення України вважає головною функцією жінок доглядову працю, що закріплює традиційний розподіл ролей.

Пані Карпенчук-Конопацька навела конкретний приклад дискримінації: медсестра з дитиною до трьох років не може вийти на нічну зміну навіть за власним бажанням. 

Жіноча Ділова Палата України спільно з експертами команди Atilog внесли важливі пропозиції:

• введення обовʼязкової звітності про гендерний розрив в оплаті праці;

• прозорість трудових договорів і заборону пунктів про

нерозголошення зарплат;

• право працівників на гнучкий графік або дистанційну роботу за сімейних обставин;

• оплачувану відпустку для батька після народження

дитини як обов'язкову норму;

• механізми протидії домаганням і дискримінації на робочому місці;

• перегляд статей КЗпП, що містять застарілі або непрямо дискримінаційні положення.

Під час війни Україна переживає найглибшу трансформацію трудових відносин за всю історію незалежності. Сотні тисяч жінок стали опорою економіки — керують підприємствами, запускають бізнеси, утримують соціальні й гуманітарні ініціативи.

Проте чинне законодавство не відображає цих реалій і не створює умов для рівноправної участі у професійному житті.

Ольга Веселовська, голова Асоціації амбасадорок України, представила позицію громадянського суспільства щодо гендерної рівності. Вона окреслила три основні проблеми:

• відсутність дієвих механізмів реалізації (роботодавці не звітують про гендерні розриви), 
• формальність квот та політик (жінки включені до керівних органів, але не мають реального впливу), 
• відсутність культури рівних можливостей (упередження важко змінити законами). 

Пані Веселовська запропонувала конкретні кроки: зобов'язання роботодавців публікувати середній рівень зарплати з розподілом за статтю, розширення декретних та батьківських прав, обов'язковий гендерний аудит для великого та середнього бізнесу, захист від упереджень у наймі через «сліпий рекрутинг». Вона наголосила на важливості ролі не лише держави, а й бізнесу та громадянського суспільства.

Надія Бедричук звернула увагу на статистику середньої тривалості життя в Україні: розрив між жінками і чоловіками становить 12-14 років, що є найгіршим показником у світі. Вона наголосила, що це означає фактичну фемінізацію ринку праці в найближчі роки та те, що повернення українців після війни – це насамперед повернення українок з дітьми. 

Пані Бедричук попередила: якщо не ліквідувати гендерний розрив в оплаті праці, Україна прийде до низькооплачуваної роботи, що унеможливить повернення жінок з економічно стабільніших країн. Це також негативно вплине на доходи бюджету, оскільки ринок праці буде складатися переважно з жінок на нижчих зарплатах.

За результатами форуму досягнуто домовленостей про:

1. Створення робочої групи при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики для доопрацювання законопроекту №13507 про ознаки трудових відносин до другого читання з участю всіх ключових стейкхолдерів (IT-асоціація, ЄБА, ТПП, АСС, МОП та інші).
2. Включення норм про гендерну рівність до нової редакції закону про оплату праці, яку готує Комітет ВРУ, з проведенням комітетських слухань або робочої групи за участю бізнес-об'єднань.
3. Продовження дії воєнних норм щодо можливості укладання трудових контрактів для підприємств до 250 працівників і після завершення воєнного стану.
4. Створення цифрової канцелярії для бізнес-об'єднань на базі платформи «Пульс» або окремо, щоб спростити комунікацію між бізнесом та владою.
5. Перегляд програми «Кешбек на українське» з можливістю трансформації або перерозподілу коштів на пріоритетні напрямки відновлення бізнесу.
6. Розширення програми «Власна справа» для прифронтових регіонів та включення можливості відновлення не лише промислових підприємств, а й малого бізнесу (кав'ярні, барбершопи, магазини).