Приватизація частки "Енергоатому" покращила б його корпоративне управління – очільник Мінекономіки

Приватизація частки акцій НАЕК "Енергоатом" могла б суттєво покращити корпоративне управління в цій компанії, вважає міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

"Більш дієва реформа, яка може бути, – це приватизація всього, що можливо. Стосовно "Енергоатому": приватизація частки цього підприємства дозволить суттєво покращити корпоративне управління (…). Період, коли наглядова рада може не приймати рішення, максимально скоротиться, бо буде хтось (акціонер – ЕР), хто відповідає дуже великими грошима", – сказав Соболев на засіданні ТСК з економічної безпеки під головуванням народного депутата Ярослава Железняка ("Голос"), яке проходить у Києві в понеділок.

Таку думку він висловив в процесі обговорення проблем формування та діяльності наглядової ради "Енергоатому", яку уряд розпустив своїм рішенням після розголосу справи "Мідас" від НАБУ/САП з матеріалами про численні випадки вимивання коштів підприємства злочинною організацією. 

У цілому ж Соболев наголосив, що корпоратизація "Енергоатому" супроводжувалася тиском фігурантів "Мідас".

"Ми впровадили в рекордні строки корпоратизацію "Енергоатома" до того, як розпочати конкурс на наглядову раду. Як ви розумієте зараз, це була складна задача, тому що опір був завжди, постійно. Ті самі люди, які зараз проходять в цій справі, були контрагентами міністерства економіки з іншого боку, але ми це зробили, щоб покращити корпоративне управління в цій компанії", – пояснив міністр.

Описуючи ситуацію з НР, він зазначив: "Наглядова рада могла відсторонити (правління – ЕР) своїм рішенням в будь-який момент. Вони очікували, коли товариство закупить їм страхування відповідальності. Вочевидь, товариство саботувало цей процес, тому наглядова рада була повільна".

Як повідомлялося, "Енергоатом" тільки в кінці липня 2025 року оголосив тендер на страхування відповідальності голови та членів наглядової ради за 19,3 млн грн.

За словами міністра, на акціонерне товариство покладено багато функцій щодо діяльності наглядових рад, і це, як вийшло на прикладі "Енергоатому", зашкодило корпоративному управлінню.

"Є явний конфлікт між інтересами самого товариства, яке для наглядової ради виконує завдання, наймає радників, обирає корпоративних секретарів, проводить тендери і може велику частку цього саботувати. Якась частина з цього має переїхати, мабуть, в більш централізований орган управління державними компаніями, щоб робити це швидше і без конфлікту інтересів", – зазначив Соболев.

Він також пояснив, чому формування НР "Енергоатома" тривало понад пів року, а один з незалежних членів Тімоті Стоун врешті відмовився від роботи в ній.

Соболев нагадав, що склад НР уряд затвердив в червні 2024 року, і далі її члени мали підписати цивільно-правові договори (ЦПД), втім їхні умови не відповідали очікуванням щодо розміру винагороди, також були відсутні умови про забезпечення товариством страхування відповідальності членів НР.

"Протягом серпня-жовтня між членами НР, Мінекономіки та "Енергоатомом" проводилися переговори щодо узгодження ЦПД. У листопаді 2024 року КМУ затвердив узгоджені проєкти договорів, і після цього "Енергоатом" направив членам НР ці договори на підписання в проєкті, який відрізнявся від затвердженого урядом. Як наслідок, один з членів НР сказав, що втратив довіру до менеджменту. Я з ним особисто говорив, переконував залишитися, але він подав заяву на звільнення", – описав ситуацію Соболев.

За його словами, на формування НР також вплинула організація роботи товариства з рекрутинговим агентством для відбору її членів.

"Рекрута наймає товариство, дає йому інформацію, і та інформація, яку воно надавало, не відповідало реальності (…), – зазначив міністр, наголосивши, до "відповідальність за довгі дискусії (по НР) лежить на товаристві".

Під час обговорення ситуації з НР Соболев також висловив думку, що насамперед у неї потрібно запитувати, чи бачили її члени зловживання в компанії, але вказав, що НР так чи інакше працювала: "вони створювали комітети, давали доручення менеджменту, хоча він часто їх не виконував".

При цьому, відповідаючи на питання Железняка, чи ексглава Міненерго Герман Галущенко мав вплив на гальмування роботи НР, Соболев відповів, що, за його спостереженнями, "Міненерго і міністр намагалися якнайшвидше їх (ЦПД) підписати".

Як повідомлялося, 15 серпня 2025 року Кабінет Міністрів вніс зміни до статуту "Енергоатома", якими збільшив кількість членів наглядової ради з п’яти до семи осіб. Втім, до розпуску 11 листопада після розголосу справи "Мідас" наглядрада компанії налічувала четверо осіб: до неї входив її голова Ярек Неверович та заступник Майкл Елліотт Кірст, а також представники держави – Тимофій Милованов та Віталій Петрук. Третій незалежний член наглядової ради Тімоті Стоун відмовився від підписання контракту.

Згідно з п.96 статуту (оновлена редакція від 15 серпня 2025 року), засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Рішення НР приймається простою більшістю голосів її членів від загальної кількості. У разі рівного розподілу голосів членів НР голос її голови є вирішальним. Водночас рішення про обрання та припинення повноважень голови і членів правління приймаються трьома чвертями голосів від загальної кількості членів наглядової ради.