Інтерфакс-Україна
18:56 11.11.2025

11.11.1918, 11 година ранку: дві хвили мовчання, вінки з червоних маків і маки на одязі – у бельгійському Іпрі вшанували пам'ять загиблих

4 хв читати
11.11.1918, 11 година ранку: дві хвили мовчання, вінки з червоних маків і маки на одязі – у бельгійському Іпрі вшанували пам'ять загиблих
Фото: Еверт Сомер

Автор тексту: Ірина Сомер

В невеликому бельгійському місті Іпр пройшла урочиста церемонія вшанування пам’яті полеглих у боях під час Першої світової війни (ПСВ).

З самого ранку розпочалася підготовка до події – розставлялися стільці для чисельних гостей, телевізійники розмотували кабелі та встановлювали камери, для високопосадових гостей підписували місця – хто і де повинен стояти. Серед них – бургомістр Іпра, керівництво Фландрії, посли Індії, Південної Африки, Ірландії, Індії, Франції, Канади, Великобританії, Австралії, Непалу - країн – союзниць, та посол Німеччини, яка на той час вела війну.

Дійство розпочалося з Параду маків – саме ця квітка стала символом вшанування пам’яті полеглих. Парадним строєм пройшли під звуки волинки ірландці, бравим маршем – пожежники, військові Канади, Німеччини, Франції, босоніж пройшли сікхи у національному вбранні. Внесені знамена. Після офіційних коротких виступів – дві хвилини мовчання, після чого члени асоціації «Останній пост» заграли на сурмах традиційний останній салют загиблим. Саме ця асоціація вперше заснувала Церемонію останнього посту ще в 1928 році і досі відповідає за щоденне проведення цього унікального акту вшанування.

У тих битвах загинуло і багато тодішніх ворогів-німців, які зараз є  партнерами в об'єднаній Європі. У цьому сенсі Церемонія останнього посту - це не лише дзеркало, що відображає минуле Європи, але й є надією для майбутнього.

Нинішній керівник асоціації Бенуа Морті говорить, що став її членом ще у 1990 році, а головою – у 2006. «Вже 35 років, як я займаюся Останнім постом. Наша мета перша мета - це продовжувати вшановувати та пам'ятати загиблих солдатів Першої світової війни. Друга мета - спробувати навчити молодих поколінь та світових лідерів стосовно того, якими можуть бути наслідки, якщо ви не дійдете згоди за столом переговорів», - пояснив він.

Член асоціації Ерік Вілсон Купер, англієць, який зараз живе в Бельгії, говорить, є «довічним членом і приїжджає юди приблизно чотири, п'ять, шість разів на рік та відвідує церемонії. «В мене немає родини, яка була на війні, тому що мій батько мусив залишатися вдома, щоб доглядати за кіньми. Але в мене був двоюрідний дідусь був приписаний до Східно-Йоркширського полку, і який, на щастя, повернувся додому. Коли я приїжджаю, я приїжджаю на згадку про нього. Це важливо робити, щоб пам'ятати про загиблих. Знаєте, багатьом солдатам було років 18, 19. Вони не знали, на що підписуються. Вони просто думали, що їдуть за кордон на кілька місяців, щоб допомогти та перемогти німців, а потім повернутися. Але це тривало роками, і вони віддали свої життя. Вони віддали своє життя, щоб у нас був завтрашній день».

По завершенню церемонії з отворів на даху летять пелюстки червоних маків, які падають на землю краплями крові тих, хто не повернувся з полів Фландрії.

Дата проведення урочистостей не випадкова, адже саме 11.11.1918 року об 11 годині ранку набрало чинності перемир’я, яке було підписане між союзниками у Першій світовій війні та Німецькою імперією в Комп'єні (Франція) задля припинення військових дій на Західному фронті.

Під Іпром загинуло 610 тисяч людей, мільйони отримали поранення. 610 тисяч солдатів, молодшому з яких було тільки 17 років, вбито у битвах, які точилися з жовтня 1914 і до осені 1918 року навколо цього невеликого містечка, який відомий світу у зв’язку із жахливими подіями. Саме тут вперше в історії людства було застосовано хімічну зброю,  коли німецькі війська випустили 22 квітня 1915 року при другій битві понад 160 тон хлорного газу з тисяч закопаних балонів.

Бойові дії, які перейшли у стан окопної війни, зрівняли місто із землею, все живе навколо було знищено. З настанням осені дощі залили окопи, перетворивши їх на багнюку, в якій потопали солдати. Ще і до сьогодні земля вичавлює з себе скелети, шоломи, пояси та гранати, які так і не вибухнули.

Щодо червоних маків, то традиція носити ці квіти виникла після появи вірша канадського військового лікаря Джона Мак-Крея "У полях Фландрії", написаного після загибелі у Другій битві при Іпрі у травні 1915 його друга Алекса Гелмера. Цей вірш, один із найвідоміших про першу світову війну, зобразив поля Фландрії, усипані могилами загиблих солдатів і червоними маками, що проростають поміж хрестів як символ пам'яті та надії. Червоний мак став символом поваги, невмирущої пам’яті і надії на мир.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

МЗС та ЦСК забезпечать цілодобове реагування на ворожі інформкампанії проти України, зокрема із залученням ШІ

Усі фігуранти плівок НАБУ про корупцію в енергетиці мають негайно піти з посад – голова комітету Ради

Умєров: Будь-які спроби пов’язати мою роботу в Міністерстві оборони з "впливом" якихось осіб – безпідставні

Уряд достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК "Енергоатом" – Свириденко

Милованов заявив про вихід зі складу наглядової ради "Енергоатома" через відсутність адекватної реакції на ситуацію

Померли гендиректор Bosch Ukraine Бульда та книговидавець Степурін

Ексвіцепрем’єр-міністру Чернишову повідомлено про ще одну підозру – НАБУ

Прокурор САП вперше підтвердив участь Галущенка у корупцій схемі, викритій під час операції "Мідас"

Обмеження електрики у середу будуть всю добу у більшості регіонів

Уряд розпочав виплату нацкешбеку за серпень

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА